|
on Confederation of Independent States |
|
Issue of 2024‒07‒08
twelve papers chosen by |
| By: | Stewart, Susan |
| Abstract: | Der russische Angriffskrieg hat bewirkt, dass sich die Beziehungen zwischen EU und Ukraine vertieften. Abzulesen ist das vor allem am Status der Ukraine als EU-Beitrittskandidat. Trotz des Krieges setzt die Ukraine Reformen in vielen Bereichen fort, auch wenn das Reformtempo seit Februar 2022 nachgelassen hat. Die starke Konzentration der Macht im Präsidialamt beeinträchtigt die Gewaltenteilung. Sie erschwert eine effektive Reform des Justizsektors und eine vollständige Ausübung parlamentarischer Funktionen. Der Krieg hat die Macht der Oligarchen in der Ukraine in vielerlei Hinsicht geschwächt. Was die Form des Regierens anbelangt, bildete er aber noch keine klare Zäsur. Auch während der Invasion führen die Behörden ihren Kampf gegen Korruption unter den Eliten weiter. Die Bevölkerung registriert Fortschritte dabei, aber Korruption auf höchster Ebene bleibt nach wie vor eine tief verwurzelte Herausforderung. Zivilgesellschaftliche Aktivitäten haben sich durch den Krieg qualitativ wie quantitativ verändert. Ein solches Engagement ist seit der Invasion wichtiger geworden. Es kann unter anderem durch die Rückkehr ukrainischer Migrant:innen sowie durch die Einbindung von Ukrainer:innen im Ausland gefördert werden. Die Kommunen werden eine Schlüsselrolle beim Wiederaufbau spielen oder tun dies bereits. Sie sollten kontinuierlich in sich derzeit herausbildende Mechanismen und Prozesse einbezogen werden, damit der Wiederaufbau in all seinen Dimensionen gelingt. Um die Beziehungen zwischen Ukraine und EU sinnvoll zu intensivieren, ist es unerlässlich, Rechtsstaatlichkeit auszubauen und zu festigen. Dies betrifft nicht nur die Ukraine, sondern auch die Binnenentwicklung der EU und ihrer Mitgliedstaaten. |
| Keywords: | Ukraine, Russland, Ukraine-Krieg, EU-Beitritt, Reformen, Gewaltenteilung, Deoligarchisierung, Korruptionsbekämpfung, Wiederaufbau, Zivilgesellschaft, kommunale Ebene |
| Date: | 2024 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:zbw:swpstu:297974&r= |
| By: | Bergmann, Julian; Kosmehl, Miriam; Langbein, Julia; Sasse, Gwendolyn |
| Abstract: | Перед Україною та її міжнародними партнерами постало безпрецедентне завдання: рухатися вперед в процесах відновлення та вступу до ЄС, а також забезпечувати критично важливу військову та фінансову підтримку, щоб допомогти Україні захистити свій суверенітет від російської військової агресії. Невизначеність щодо того, коли і як закінчиться війна, ще більше ускладнює планування щодо відновлення та членства в ЄС, проте також підкреслює необхідність їх інтеграції. Беручи до уваги спільну спрямованість на трансформаційну модернізацію, обидва процеси можуть взаємопідсилюватись. Виходячи з цього, ЄС затвердив Ukraine Facility для забезпечення надійного фінансування України до 2027 року з метою підтримки відновлення та ключових інституційних і адміністративних реформ, необхідних для вступу України до ЄС. Основою реалізації обох напрямків є так званий План України українського Уряду. Однак, відновлення і вступ до ЄС не призведуть до автоматичної синергії, в гіршому випадку вони можуть надмірно перенапружити спроможність українського Уряду і приватного сектору, а також підтримку громадськості. Щоб доcягти максимальної синергії між цими процесами, політичним діячам слід взяти до уваги такі рекомендації: - Встановлення пріоритетів, які відповідаютькороткостроковим вимогам та мають довгостроковіамбіції. Пріоритетними повинні бути заходи звідновлення, які підвищують безпеку, забезпечуютьосновні потреби людей і мають вирішальне значення дляукраїнської економіки. У рамках переговорів про вступ доЄС пріоритетними повинні бути «основні принципи» ірозділи, що стимулюють економічне зростання іконкурентоспроможність, оскільки використання процесувступу для стимулювання економічного зростаннясьогодні може безпосередньо сприяти трансформаційнійперебудові, і навпаки. - Забезпечення участі суспільства в реалізації ПлануУкраїни. Уряди Німеччини та України, якспіворганізатори Конференції з відновлення України (URC) у червні 2024 року, повинні переконатися, що URC є відправною точкою для інституціоналізації інклюзивного підходу до реалізації Плану України. Цього можна досягти шляхом створення коаліцій різноманітних учасників на багатьох рівнях управління в Україні, орієнтованих на вирішення конкретних проблем поза межами цьогорічної Конференції URC. - Залучення міжнародних донорів до підтримки Плану України, відновлення та вступу України до ЄС.Німеччина, як держава-член ЄС і G7, може стативажливою ланкою між прихильниками відновленняУкраїни з ЄС та країнами, що не входять в ЄС. Держави-члени ЄС повинні привести свою двосторонню допомогуУкраїні у відповідність з Планом України. - Розробка спеціальної технічної допомоги та розбудова потенціалу. Карта активів, розробленаспільно українськими та міжнародними учасниками, повинна виявляти і систематизувати сильні сторони таневикористаний потенціал (наприклад, щодоінфраструктури, державного фінансування, промисловоїта комерційної діяльності) у конкретних регіонах, муніципалітетах та у приватному секторі, беручи до увагистратегії розвитку, які розроблялися на різних рівнях управляння протягом останніх місяців. Heобхідним єзалучення української діаспори в країнах ЄС до участі в цих процесах, не обумовлюючи це нереалістичнимиочікуваннями щодо швидкого і масштабного повернення. - Підготовка проміжних кроків на шляху вступуУкраїни до ЄС. Уряду Німеччини слід продовжуватипросувати дискусію між інституціями ЄС і державами-членами про проміжні кроки щодо поступового вступуУкраїни в ЄС перед офіційнім вступом, включаючиінтеграцію України в єдиний ринок ЄС. - Застосування відкритої та прозорої комунікації.Спираючись на відкритий і прозорий діалог УрядуУкраїни та ЄС, необхідно розробити стратегію комунікаціїз українським народом, щоб заручитися його підтримкоющодо вступу до ЄС. Ефективна комунікація всередині ЄСнеобхідна для обмеження по. |
| Keywords: | Ukraine, Ukraine-EU relations, recovery, reconstruction, EU accession, EU enlargement policy |
| Date: | 2024 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:zbw:idospb:297226&r= |
| By: | Bergmann, Julian; Kosmehl, Miriam; Langbein, Julia; Sasse, Gwendolyn |
| Abstract: | Die Ukraine und ihre internationalen Partner stehen vor einer gewaltigen Aufgabe: Nicht nur müssen sie den Wiederaufbau und den EU-Beitrittsprozess vorantreiben, sondern auch die Souveränität der Ukraine mithilfe militärischer und finanzieller Unterstützung im Kampf gegen den russischen Angriff verteidigen. Die Ungewissheit über den Ausgang des Krieges macht die Planung für den Wiederaufbau und den EU-Beitritt umso komplexer, unterstreicht aber auch, dass beide Vorhaben Hand in Hand gehen und sich gegenseitig verstärken sollten. Zu diesem Zweck hat die EU die Ukraine-Fazilität beschlossen. Damit stellt die EU der Ukraine bis 2027 verlässliche Finanzmittel für den Wiederaufbau und wichtige Reformen bereit, die für einen EU-Beitritt erforderlich sind. Der zentrale Fahrplan für die Umsetzung der Fazilität ist der sogenannte Ukraine-Plan der ukrainischen Regierung. Den Wiederaufbau und den EU-Beitritt gleichzeitig zu stemmen, könnte die Kapazitäten der ukrainischen Regierung und des Privatsektors überlasten, wodurch der Rückhalt in der Gesellschaft schwinden könnte. Um beide Prozesse bestmöglich zu verzahnen, sollten Entscheidungsträger*innen folgende Empfehlungen berücksichtigen: ● Prioritäten für kurzfristige Hilfe mit langfristigen Ambitionen setzen. Wiederaufbaumaßnahmen zur Verbesserung der Sicherheitslage, zur Deckung der Grundbedürfnisse der Bevölkerung und zur Stabilisierung der ukrainischen Wirtschaft sollten Vorrang haben. Bei den EU-Beitrittsverhandlungen sollten grundlegende Beitrittsvoraussetzungen ('fundamentals') und die Verhandlungskapitel, die Wirtschaftswachstum und Wettbewerbsfähigkeit fördern, priorisiert werden. ● Für einen inklusiven Ansatz in der Umsetzung des Ukraine-Plans sorgen. Deutschland und die Ukraine, die im Juni 2024 gemeinsam die Ukraine Recovery Conference (URC) ausrichten werden, sollten sicherstellen, dass auf dieser ein inklusiver Ansatz zur Umsetzung des Ukraine-Plans entwickelt wird, der über die diesjährige URC hinaus trägt. Eine Möglichkeit ist die Bildung themenspezifischer Bündnisse ukrainischer Akteure auf unterschiedlichen Verwaltungsebenen. ● Internationale Geber für den Ukraine-Plan gewinnen und Wiederaufbaubemühungen als Hebel für einen beschleunigten EU-Beitritt nutzen. Deutschland könnte als EU- und G7-Mitglied als verbindendes Element zwischen den EU- und Nicht-EU-Akteuren fungieren, die sich für den Wiederaufbau der Ukraine einsetzen. Die EU-Mitgliedstaaten sollten ihre bilateralen Hilfen für die Ukraine auf den Ukraine-Plan abstimmen. ● Maßgeschneiderte technische Hilfe bereitstellen und Kapazitätsaufbau ausweiten. Ukrainische und internationale Akteure sollten gemeinsam eine 'Asset Map' erarbeiten, die Kapazitäten und ungenutztes Potenzial (z. B. in Bezug auf Infrastruktur, öffentliche Finanzen, Industrie und Handel) in bestimmten Regionen und Gemeinden sowie im Privatsektor erfasst und dabei die Entwicklungsstrategien der verschiedenen Verwaltungsebenen berücksichtigt. Die ukrainische Diaspora in den EU-Ländern sollte aktiv an diesen Prozessen beteiligt werden, jedoch ohne unrealistische Erwartungen hinsichtlich ihrer zeitnahen und vollständigen Rückkehr. ● Eine stufenweise EU-Integration der Ukraine vorbereiten. Die Bundesregierung sollte die europäische Debatte über mögliche Zwischenschritte auf dem Weg hin zur formellen EU-Mitgliedschaft weiter vorantreiben, wie etwa die schrittweise Integration der Ukraine in den EU-Binnenmarkt. ● Für eine offene und transparente Kommunikation sorgen. Aufbauend auf einem offenen und transparenten Dialog muss eine wirksame Kommunikationsstrategie gegenüber der ukrainischen Bevölkerung entwickelt werden, um deren Unterstützung für einen EU-Beitritt zu erhalten. Auch innerhalb der EU bedarf es einer effektiven Kommunikation, um den politischen Spielraum von Vetospielern einzugrenzen. |
| Keywords: | Ukraine, Beziehungen Ukraine-EU, Wiederaufbau, EU-Beitritt, EU-Erweiterungspolitik |
| Date: | 2024 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:zbw:idospb:297230&r= |
| By: | Christiane Baumeister; Florian Huber; Massimiliano Marcellino |
| Abstract: | The substantial fluctuations in oil prices in the wake of the COVID-19 pandemic and the Russian invasion of Ukraine have highlighted the importance of tail events in the global market for crude oil which call for careful risk assessment. In this paper we focus on forecasting tail risks in the oil market by setting up a general empirical framework that allows for flexible predictive distributions of oil prices that can depart from normality. This model, based on Bayesian additive regression trees, remains agnostic on the functional form of the conditional mean relations and assumes that the shocks are driven by a stochastic volatility model. We show that our nonparametric approach improves in terms of tail forecasts upon three competing models: quantile regressions commonly used for studying tail events, the Bayesian VAR with stochastic volatility, and the simple random walk. We illustrate the practical relevance of our new approach by tracking the evolution of predictive densities during three recent economic and geopolitical crisis episodes, by developing consumer and producer distress indices that signal the build-up of upside and downside price risk, and by conducting a risk scenario analysis for 2024. |
| JEL: | C11 C32 C53 Q41 Q47 |
| Date: | 2024–05 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:nbr:nberwo:32524&r= |
| By: | Karol Szafranek; Michał Rubaszek |
| Abstract: | The Russian invasion of Ukraine triggered severe disruptions in the European energy markets and caused significant shifts in global natural gas flows. In this paper we investigate to what extent this European shock has affected the dynamics and altered the estimates of the elasticities on the U.S. natural gas market. For that purpose, we use the Bayesian Structural Vector Autoregression framework proposed by Baumeister and Hamilton (2019, BH) for the crude oil market and applied by Rubaszek, Uddin, and Szafranek (2021, RSU) to analyze the dynamics of U.S. natural gas market till year 2020. We modify the RSU model to account for natural gas trade and next derive the posterior of the model using observations till 2023. This allows us to approximate the impact of the European energy crisis on the U.S. market. Our result are twofold. First, we show that due to our modification the RSU model the estimates of the elasticities on the U.S. natural gas market change, while simply updating the same prior beliefs with most recent data impacts the posterior estimates to a very limited extent. Second, we find that even as major shock as the European energy crisis has only marginally contributed to the dynamics of the U.S. natural gas market. This result confirms earlier studies, which show that the U.S. natural gas market is barely affected by shocks to the European natural gas market. |
| Keywords: | Natural gas market, structural VAR, Impulse-response function, Bayesian inference |
| JEL: | C11 C32 Q31 Q43 |
| Date: | 2024–03 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:sgh:kaewps:2024099&r= |
| By: | International Monetary Fund |
| Abstract: | Despite headwinds from the war in Ukraine, the Maldives’ economic recovery from the COVID-19 pandemic has shown resilience. The cyclical rebound and still favorable economic outlook provide an opportunity for the Maldives to address its large fiscal and external vulnerabilities. This calls for immediate policy actions to rebuild economic resilience and reduce debt to a sustainable level. Given that the Maldives is highly vulnerable to climate change, early actions to rein in debt vulnerabilities will help support the Maldives’ efforts to scale up the much-needed climate adaptation investments in a resource constrained context. |
| Date: | 2024–05–13 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:imf:imfscr:2024/106&r= |
| By: | Шамар Бауыржан // Shamar Bauyrzhan (National Bank of Kazakhstan) |
| Abstract: | В данном исследовании осуществлена факторная декомпозиция казахстанской кривой доходности. Для того, чтобы проводить денежно-кредитную политику, важно понимание структуры ценообразования на финансовом рынке. В то же время денежный рынок и кривая доходности являются важнейшими бенчмарками для определения стоимости денег во времени. В совокупности они являются основополагающими факторами развития финансового рынка. Это относится как к ценообразованию различных инструментов финансового рынка, так и к банковским продуктам – кредитам и депозитам. Для понимания, какая информация может содержаться в номинальной кривой доходности нами предпринята попытка выделить из нее составляющие, из которых она формируется: ожидаемая реальная ставка, ожидаемая инфляция, реальная риск-премия и инфляционная риск-премия. Мы используем данные, которые можно извлечь из кривой доходности, данные Макроэкономического опроса Национального Банка среди профессиональных участников рынка (далее – макроопрос), а также цель по инфляции Национального Банка для декомпозиции кривой доходности. Данное упражнение призвано найти компромисс между финансовым анализом и макроэкономическим представлением о кривой доходности и предположить, что является драйвером формирования кривой доходности в Казахстане. |
| Keywords: | кривая доходности, премия за срок, денежно-кредитная политика, инфляционные ожидания, инфляционная риск-премия, yield curve, term premium, monetary policy, inflation expectations, inflation risk premium |
| JEL: | G12 E43 E44 |
| Date: | 2024 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:aob:wpaper:52&r= |
| By: | Leonov Ivan (Department of Economics, Lomonosov Moscow State University) |
| Abstract: | Since 2019, Russia has implemented quasi-directive pricing in the retail gasoline and diesel fuel markets, and a "big tax maneuver" has started to be implemented. This study aims to assess the impact of the current pricing system for gasoline and diesel fuels on the competitive environment in retail markets. As part of the study, four econometric models were built using the weighted least squares method and using stationary differences instead of stationary series to identify the impact of the "big tax maneuver" on domestic gasoline and diesel prices. Current pricing imbalances are leading to a permanent increase in retail fuel prices, which inevitably leads to an increase in market concentration in the gasoline station segment. There is no steady progress in the institutional environment in the motor fuel market due to increased regulatory uncertainty and expected negative consequence. |
| Keywords: | competition policy, oil industry, price regulation, gasoline pricing, diesel fuel pricing, stock exchange, taxation of the oil industry, big tax maneuver, damper |
| JEL: | L11 L42 L81 H32 |
| Date: | 2024–05 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:upa:wpaper:0067&r= |
| By: | Hakan Yilmazkuday (Department of Economics, Florida International University) |
| Abstract: | This paper investigates the effects of global geopolitical risk on stock prices of 29 economies by using the local projections method for the monthly period between 1985M1-2023M9. The results show that a positive unit shock of global geopolitical risk (normalized to one standard deviation) reduces stock prices (normalized to one standard deviation) in a statistically significant way by 0.80 in Latvia, 0.71 in China, 0.62 in the Euro Area, 0.50 in Sweden, 0.42 in the United Kingdom, 0.39 in the United States, 0.38 in Switzerland, 0.34 in Israel, 0.28 in Canada, and 0.21 in Denmark in a year following the shock, whereas it increases those only in Iceland by 0.28 that can be used to hedge against any geopolitical risk. Subsample analyses further suggest that the negative effects of the same shock exist in several economies (including the United States, China and Euro Area) during the first half of the sample period that coincides with the geopolitical events that the United States is involved with, whereas they only exist in Russia, Poland, Euro Area and the United Kingdom for the second half of the sample period, suggesting that the Russo-Ukrainian War has mostly affected the stock prices in these nearby economies. It is implied that the geographical location of geopolitical events as well as the countries involved are important indicators to understand the effects of any global geopolitical risk on stock prices. |
| Keywords: | Geopolitical Risk, Stock Prices, Local Projections Method |
| JEL: | G15 G41 |
| Date: | 2024–06 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:fiu:wpaper:2407&r= |
| By: | Kenichi Kawasaki (National Graduate Institute for Policy Studies, Tokyo, Japan) |
| Abstract: | Intracontinental trade intensity and concentration are observed worldwide. It has been suggested that supply chain resilience to unexpected shocks be strengthened by enhancing international diversification of input sources. The major objective of this paper is to try to investigate the impact of trade liberalization and disruption on trade and supply chains by means of simulation studies using a computable general equilibrium (CGE) model of global trade, with the introduction of a few trade indicators. World import deviation from the expected least distorted state of trade would be reduced by trade liberalization but expanded by trade disruption, though to a small extent. That said, those impacts on import concentrations and deviations would be mixed at the regional levels. Regional tariff removals would create more import deviations, depending on the economy. The impact of trade disruption on import deviations would vary by economy. It is advised that supply chain resilience be considered by economy and by sector. Meanwhile, the development of analytical methodologies for study of the impact of policy measures on supply chains would be seen as issues for further study. |
| Keywords: | Asia-Pacific, supply chain, Trans-Pacific Partnership (TPP), Regional Comprehensive Economic Partnership (RCEP), US tariff hikes, trade sanctions on Russia, mining price increases, computable general equilibrium (CGE) model |
| Date: | 2024–04 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:ngi:dpaper:24-04&r= |
| By: | International Monetary Fund |
| Abstract: | Growth moderated in 2023 with slowing consumption growth, lower services exports to Russia, and fading post-pandemic base effects. But growth has remained above the euro area (EA) average, supported by a continued recovery in tourism, expanding financial services and ICT activity, and strong investments. The labor markets are tight, with unemployment at a near two-decade low. Headline inflation dipped below 2 percent, but core inflation has been more persistent. Growth is expected to stabilize in 2024 and rise to 3 percent in the medium term. |
| Date: | 2024–05–28 |
| URL: | https://d.repec.org/n?u=RePEc:imf:imfscr:2024/137&r= |
| By: | Patrick Criqui (GAEL - Laboratoire d'Economie Appliquée de Grenoble - CNRS - Centre National de la Recherche Scientifique - INRAE - Institut National de Recherche pour l’Agriculture, l’Alimentation et l’Environnement - UGA - Université Grenoble Alpes - Grenoble INP - Institut polytechnique de Grenoble - Grenoble Institute of Technology - UGA - Université Grenoble Alpes) |
| Abstract: | Le début des années vingt marquera certainement un tournant dans le XXIème siècle. Tournant dans le cours du processus de globalisation qui s'était déployé à partir des années 90 du siècle précédent et, plus récemment, tournant du retour brutal de la géopolitique sur la scène internationale. La montée des populismes, la crise du COVID, l'invasion de l'Ukraine vont marquer l'évolution de la société mondiale et probablement pour longtemps. Dans « l'après » de ces évènements, peu de choses resteront inchangées. |
| Keywords: | Politiques climatiques internationales, Géopolitique |
| Date: | 2023 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:hal:journl:hal-04578195&r= |