|
on Confederation of Independent States |
| By: | Alexandra Bykova (The Vienna Institute for International Economic Studies, wiiw); Branimir Jovanovic (The Vienna Institute for International Economic Studies, wiiw); Artem Kochnev; Sergey Markedonov |
| Abstract: | Chart of the month Income convergence in CESEE countries by Alexandra Bykova Opinion Corner The Nagorno-Karabakh confrontation and the internationalisation of the conflict by Sergey Markedonov The new military escalation in the South Caucasus between Armenia and Azerbaijan has exceeded all previous confrontations in terms of intensity, scale, geographical composition and influence on the neighbours as well as the great powers. This article argues that it opens up new possibilities for Turkey and Iran and reinforces the ‘non-polar’ world order, creating rifts in long-established alliances. Generation lost The social and economic consequences of the protests in Belarus by Artem Kochnev The political crisis in Belarus is weighing heavily on the economy, which is still exposed to the twin risks of sovereign debt and a banking-sector crisis. Even if the current elites manage to avoid a balance-of-payments crisis, the long-term prospects for their stay in office are gloomy. By rejecting fair political competition and government accountability they are giving a strongly negative signal to those individuals who create the highest value added in the local economy. The result would be forgone investment opportunities and long-term stagnation. Return of the progressive tax by Branimir Jovanovic The countries of Central, East and Southeast Europe (CESEE) have seen their public deficits and debts soar during the COVID-19 pandemic. In the post-COVID-19 world they will have to consolidate them. One way in which to do that is by restoring the progressive income tax, which will give governments the much-needed money without hurting their economies while also reducing inequality. Monthly and quarterly statistics for Central, East and Southeast Europe |
| Keywords: | Income convergence, GDP per capita, Nagorno-Karabakh conflict, non-polar world order, bank run, balance-of-payments crisis, post-materialism index, long-term prospects, flat tax, progressive taxation, COVID-19 pandemic, budget consolidation |
| Date: | 2020–11 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:wii:mpaper:mr:2020-11&r= |
| By: | Goetz, Daniel; Rodnyansky, Alexander |
| Abstract: | Do firms respond to cost shocks by reducing the quality of their products? Using microdata from a large Russian retailer that refreshes its product line twice-yearly, we document that higher quality products are more profitable than lower quality ones, but that the number of high quality products offered experiences a relative decrease after a large ruble devaluation in 2014. We show that rising firm costs-and not shrinking consumer incomes-explains the reallocation, and rationalize the data with a simple model that features consumer expenditure switching between high and low qualities. The reallocation to lower quality products reduces average pass-through by 15%. |
| Keywords: | crisis; Demand estimation; Devaluations; exchange rate pass-through; Quality |
| JEL: | E30 F14 F31 L11 L15 L16 L81 M11 |
| Date: | 2020–09 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:cpr:ceprdp:15248&r= |
| By: | Anatoliy Kostruba (Vasyl Stefanyk Precarpathian National University) |
| Abstract: | У сучасному праві можна виділити дві моделі управління майном за допомогою іншої особи: траст як інститут права власності в англо-американській правовій системі та довірче управління як інститут зобов'язального права в країнах континентальної правової системи. Існування трасту, де право власності на один об'єкт дробиться між двома суб'єктами права, стало можливим тільки в рамках англосаксонської правової системи, яка визнає концепцію розщепленої власності. В континентальній правовій сім'ї, в якій існує єдність правомочностей власника, такий підхід, на сьогодні, неможливий. Імплементація довірчої власності в романо-германську правову систему вимагає принципового реформування цивільного права, оскільки траст неможливо віднести ні до зобов'язального, ні до речового права, так як породила його система не передбачає такої класифікації. Альтернативні трасту конструкції набувають широкого поширення в країнах романо-германської правової традиції. Цивільний кодекс Франції не оперує такою юридичною конструкцією як траст і дозволяє його засновнику, передавати право власності до довірчого власнику в управління, залишаючись при цьому власником самим. В процесі реформи зобов'язального права 19 лютого 2007 році Францією прийнятий закон про заснування фідуції (закон №2007-211), яким запроваджено інститут фідуції (fiducie). Введення цього правового інституту направлено, в основному, на врегулювання складних банківських та фінансових операцій. Можливо саме тому, fiducie не может мати безоплатного характеру. В той же час, слід зазначити, що в праві Франції, вже протягом тривалого часу присутні так звані «непоіменовані» фідуціарні механізми. Перший з них - і найстаріший - це продаж зі зворотним викупом, (стаття 1659 Цивільного кодексу Франції), який передбачає продаж товару з правом зворотного викупу після закінчення періоду, що не перевищує п'яти років. З другого боку Валютно-фінансовим правом Франції з 1980-х років використовуються такі фідуціарні механізми, яку: - відступлення дебіторської заборгованості в якості гарантії виконання іншого зобов'язання, (цесія -daily); - позика або операції з репо боргових цінних паперів; - передачі у власність цінностей, фінансових інструментів, майна, боргів, контрактів або грошових сум в якості гарантії виконання чинних або майбутніх фінансових зобов'язань; Ці правові механізми можуть бути кваліфіковані як «фідуціарні», оскільки вони здійснюють тимчасову передачу прав власності на цінні папери або борги, які управляються окремою юридичною особою від імені третьої особи. На сьогодні fiducie має статус поіменованої юридичної інституції. Стаття 2011 Цивільного кодексу Франції дає наступне визначення даної конструкції: Фідуція - це операція, за допомогою якої один або кілька фідуціаріїв передають власність, права або забезпечувальні інтереси або набір активів, прав або забезпечувальних інтересів, чинних або майбутніх, одному або декільком фідуціантам, які: володіють ними окремо від власних активів, діють з певною метою в інтересах одного або кількох бенефіціарів. Цивільне право Франції представлено двома видами фідуції: 1. Фідуціарне управління - Довіра з управління активами, коли довірчий керуючий отримує майно у власності, яким він відповідає від імені засновника або стороннього бенефіціару. 2. Фідуціарне забезпечення - це відновлення втраченої, але відомої з римського права конструкція fiducia cum creditore (угода між кредитором і боржником, укладена в формі per aes et libram(засобом міді і ваги, включаючи манципацію) або in jure cessio (судовий наказ), за яким боржник передавав предмет застави у власність кредитору, зобов'язуючи останнього повернути йому цей предмет після виконання боржником зобов'язань.). На основі цього невеликого огляду фідуціарних конструкцій можна зробити висновок про поступову конвергенцію правових систем. Fiducie як екстраординарний засіб регулювання довірчих відносин в праві Франції, не зважаючи на відмінності від традиційного розуміння трасту, забезпечує реалізацію його основної ідеї. |
| Keywords: | Kostruba,trust,fiducio |
| Date: | 2020–11–06 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:hal:journl:hal-03216908&r= |
| By: | Fabian Stephany; Otto K\"assi; Uma Rani; Vili Lehdonvirta |
| Abstract: | The Online Labour Index (OLI) was launched in 2016 to measure the global utilisation of online freelance work at scale. Five years after its creation, the OLI has become a point of reference for scholars and policy experts investigating the online gig economy. As the market for online freelancing work matures, a high volume of data and new analytical tools allow us to revisit half a decade of online freelance monitoring and extend the index's scope to more dimensions of the global online freelancing market. In addition to measuring the utilisation of online labour across countries and occupations by tracking the number of projects and tasks posted on major English-language platforms, the new Online Labour Index 2020 (OLI 2020) also tracks Spanish- and Russian-language platforms, reveals changes over time in the geography of labour supply, and estimates female participation in the online gig economy. The rising popularity of software and tech work and the concentration of freelancers on the Indian subcontinent are examples of the insights that the OLI 2020 provides. The OLI 2020 delivers a more detailed picture of the world of online freelancing via an interactive online visualisation updated daily. It provides easy access to downloadable open data for policymakers, labour market researchers, and the general public (www.onlinelabourobservatory.org). |
| Date: | 2021–05 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:arx:papers:2105.09148&r= |
| By: | Amin Sokhanvar (Graduate School of Economics and Management, Ural Federal University, Yekaterinburg, Russia); Glenn P. Jenkins (Department of Economics, Queen's University, Kingston, Ontario K7L) |
| Abstract: | International tourism and FDI inflows have generated detectable beneficial impacts on the economy of Estonia in the last decades. However, recently, poor international market conditions mostly caused by the trade war and COVID-19 pandemic have been a potential threat to these two factors. Besides, the poor performance of investments in recent years is behind the stagnation of productivity in Estonia. This study examines the dynamics of the effects of these factors on the rate of economic growth in Estonia and provides policy implications in line with sustained recovery. A Nonlinear ARDL technique is employed in this study to investigate the long-run effects of FDI and the degree of tourism specialization on economic growth rate. Our findings indicate that the economic growth rate of Estonia in the long-run has been positively affected by both the rate of FDI inflows and international tourism. This is the first study that employs a non-linear approach to investigate the dynamics of long-run effects of FDI and tourism specialization on the rate of economic growth in Estonia and provides policy implications in line with optimal growth strategy considering the economic structure, the current level of productivity, and available potentials in this economy. |
| Keywords: | International Tourism; FDI; Rate of Return on Investment; Productivity; Economic |
| JEL: | O11 O49 E22 E27 Z32 |
| Date: | 2021–11–05 |
| URL: | http://d.repec.org/n?u=RePEc:qed:dpaper:4575&r= |